Радіо Свобода Weekly: «Справжні події у Білорусі почнуться, коли впаде маска Лукашенка і з’явиться обличчя Путіна» – Портников

Радіо Свобода Weekly: «Справжні події у Білорусі почнуться, коли впаде маска Лукашенка і з’явиться обличчя Путіна» – Портников

17.08.2020, 10:09

«Марші Свободи» у Білорусі

Розпочнемо з подій, до яких прикута увага всього світу. Вчора, в неділю, 16 серпня, в Білорусі відбувся найбільший загальногромадянський марш «За Свободу!» – проти фальсифікацій підсумків президентських виборів. Багатотисячними колонами демонстранти вийшли по всій Білорусі.

«Марші Свободи» у Білорусі: фото з мирних протестів у Мінську, Гомелі, Вітебську та Гродні (фоторепортаж)

«Марші Свободи» у Білорусі: фото з мирних протестів у Мінську, Гомелі, Вітебську та Гродні (фоторепортаж)

Вийшли підтримати учасників антивладних протестів у Білорусі і у центрі Києва. Близько сотні людей із біло-червоними прапорами пройшли від Михайлівської площі до посольства Білорусі в Україні, де відбувся мітинг.

У Києві підтримали білорусів маршем (відео)
  
Натомість Президент Білорусі Олександр Лукашенко 16 серпня виступив перед мітингувальниками у центрі Мінська, яких звезли з різних регіонів країни. Він звернувся до учасників антивладних протестів і закликав їх «зупинитися»: «Пам’ятайте, загубите першого президента – це буде початок вашого кінця, ви завжди, як в Україні й інших країнах, будете стояти на колінах і молитися невідомо на кого». Лукашенко закінчив свою емоційну промову словами: «Я живий і буду жити», згадавши перед тим і Україну.

На таку згадку відреагував Офіс президента України. На думку ОП, в Мінську з вуст Лукашенка «практично офіційно прозвучало, що нібито керівництво України «наказує» провести нові вибори в Білорусі». «Це не просто відверта неправда. Це свідоме нагнітання. Свідома провокативна поведінка. Для чого? Чи навіть не так: до чого тут Україна, якщо події стосуються суто Білорусі та внутрішньої недовіри?» – заявили в Офісі президента. 

«Доля Білорусі буде залежати не тільки від масовості і ефективності сьогоднішніх протестів. Справжні події у цій країні почнуться після того, як з білоруського режиму впаде маска Олександра Лукашенка і з’явиться обличчя Володимира Путіна – так, як це було в Україні 2014 року, коли зникла маска Віктора Януковича», – пише політичний оглядач Віталій Портников і додає: «Тоді буде зрозумілим, яка кількість людей готова протистояти ймовірному російському поглинанню з такою відчайдушністю, з якою вона сьогодні протистоїть кийкам лукашенківських силовиків. Якщо достатньої кількості людей не знайдеться, Білорусь може зникнути з політичної карти світу ще до закінчення 2020 року».

«Росія може анексувати Білорусь до кінця 2020 року» – Віталій Портников

(Рубрика «Точка зору»)

Головний редактор російського пропагандистського телеканалу Russia Today Маргарита Симоньян говорить про можливість втручання «ввічливих людей» заради «наведення порядку» в сусідній Білорусі. Це не просто слова і не просто спроба провести асоціацію з анексованим Кримом. Це нагадування про те, що у Кремлі апетит приходить під час їжі.

Перед українським Майданом 2013–2014 років у Москві не зазіхали на Крим. Вже на початку повстання почали розробляти плани перетворення півострова на самопроголошену республіку за зразком Придністров’я. А коли ситуацію в Україні було повністю дестабілізовано, коли вдалося виманити Віктора Януковича з України, виникла ідея анексії Криму та його приєднання до Росії.

Майбутнє Білорусі залежатиме від того, наскільки Олександру Лукашенку в його намаганнях утримати владу вдасться дестабілізувати власну державу й створити провалля між нею і народом. Зухвале застосування сили після знищення політичного життя й фальсифікації виборів це провалля тільки поглиблює.

Знищення Лукашенком білоруської мови ускладнює ситуацію

Сьогодні у Москві можуть сподіватися, що допоможуть Лукашенку утримати владу силовим шляхом в обмін на «поглиблену інтеграцію». Але якщо стане очевидним, що режим Лукашенка не може утриматися, а протести не припиняються, у Кремлі будуть думати над дилемою між перемогою проросійського кандидата на нових президентських виборах або можливістю прямої окупації Білорусі – скажімо, на прохання тимчасового президента, який очолить країну після ймовірної відставки Лукашенка, але не вгамує протести.

Доля Білорусі буде залежати не тільки від масовості і ефективності сьогоднішніх протестів

При цьому ми маємо усвідомлювати, що прихильників такої «братньої допомоги» у Білорусі може бути не менше, а то й більше, ніж у Криму чи на Донбасі, адже ця країна давно є частиною російського інформаційного простору, її громадяни довіряють російським телевізійним каналам більше, ніж власному телебаченню, а фактичне знищення Лукашенком білоруської мови не залишає білорусам навіть теоретичного шансу створити якісний інформаційний продукт у найближчому майбутньому.

Білоруський художник Алесь Пушкін під час перформансу проти дискримінації білоруської мови та русифікації. Мінськ, 6 червня 2019 року
Білоруський художник Алесь Пушкін під час перформансу проти дискримінації білоруської мови та русифікації. Мінськ, 6 червня 2019 року

Білорусь може зникнути з політичної карти світу

Таким чином, подальші судоми режиму Лукашенка і дестабілізація Білоруської держави можуть зробити цю країну новим об’єктом російської експансії. Доля Білорусі буде залежати не тільки від масовості і ефективності сьогоднішніх протестів. Справжні події у цій країні почнуться після того, як з білоруського режиму впаде маска Олександра Лукашенка і з’явиться обличчя Володимира Путіна – так, як це було в Україні 2014 року, коли зникла маска Віктора Януковича.

І тоді буде зрозумілим, яка кількість людей готова протистояти ймовірному російському поглинанню з такою відчайдушністю, з якою вона сьогодні протистоїть кийкам лукашенківських силовиків. Якщо достатньої кількості людей не знайдеться, Білорусь може зникнути з політичної карти світу ще до закінчення 2020 року, «приєднатися до Росії областями» – як свого часу й радив Олександру Лукашенку Володимир Путін.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

1