Міжнародний день рисі. Три причини чому сьогодні варто згадати про найбільшу кішку Європи, яка є символом Українських Карпат!

Міжнародний день рисі. Три причини чому сьогодні варто згадати про найбільшу кішку Європи, яка є символом Українських Карпат!

11.06.2021, 11:38

11 червня 2018 року за ініціативи європейського природоохоронного проєкту 3Lynx Project, вперше відзначили Міжнародний день рисі. Започаткували цю традицію для того, щоб поширювати знання про дику кішку та порушити питання її збереження. Рись євразійська — є одним з трьох видів, якими опікується WWF в Україні, рідкісним великим хижаком та символом Карпат і сьогодні вона потребує нашої уваги. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернівецькій області уперше за всю історію відстріляли двох шакалів

1. Найбільша дика кішка України, яка втрачає свій дім

Сьогодні в Європі налічується від 8 000 до 9 000 особин, з яких близько 2 500 — у Карпатському регіоні. В Україні — близько 500 особин. З 1994 року, коли рись включили до Червоної книги України та заборонили полювання, чисельність популяції тварини суттєво не збільшується, а про її життя досі відомо небагато.

В Україні рись трапляється у Карпатах — близько 400 особин, та на Поліссі — до 100 особин. Однак її становище набагато краще ніж, наприклад, в іншого великого хижака — ведмедя, популяція якого налічує лише близько 300 особин. Кішку “рятує” її таємничість, адже тварина живе у важкодоступних місцях та зазвичай не наближається до людських поселень. Випадково побачити рись у дикій природі — рідкість та удача. 

Основні чинники, що негативно впливають на чисельність рисей в Україні:

  • зменшення площі її оселищ — високогірних лісів, заболочених рівнин Полісся,

  • негативний вплив людського господарювання, наприклад лісозаготівлі, туризму, 

  • зменшення кормової бази, а саме дрібних копитних та ссавців,

  • трофейне незаконне полювання (браконьєрство),

  • недосконале законодавство у сфері запобігання та виявлення порушень правил полювання. 

Тварина є видом, від якого залежить здоров’я екосистемта життєвий цикл інших видів. Наприклад, для життя рисі необхідна велика територія, де її ніщо не турбуватиме — від 120 до 1 800 км квадратних для самців, 80-500  для самок. Відтак, охороняючи рись та її оселище шанс на виживання отримують інші види тварин та рослин (в тому числі червонокнижні), що живуть поруч з нею. 

Кожен хижак в екосистемі має свою нішу. У рисі — це регулювання чисельності гризунів, а також лисиць — переносників хвороб і паразитів. Ліси завдячують здоров’ям нашій плямистій хижачці.  

2. Ми мало знаємо про життя рисі в Україні. І диких видів в цілому

Покращити становище виду цілком можливо. Проте для цього необхідно достеменно знати, які саме проблеми вимагають вирішення та в якій мірі. Але поки що навколо рисі більше запитань, ніж відповідей.

  • Сьогодні в Україні не проводиться належний та систематичний моніторинг рисі як у Карпатах, так і на Поліссі. А саме — немає єдиної системи моніторингу та обліку, не відбувається регулярна синхронізація даних між установами, на території яких трапляється вид. Як наслідок — науковці не володіють правдивими даними щодо динаміки чисельності рисі ні в часі, ні по територіях, ані в країні загалом. Однак без них неможливо розробити та реалізувати ефективні охоронні заходи для цього виду. 

  • Не відбувається належний моніторинг оселищ та шляхів міграції (екокоридорів) рисі, без якого неможливо забезпечити належну охорону територій, придатних для виживання цієї тварини. 

“Належний моніторинг рисі євразійської, а також інших червонокнижних видів залежить від того, чи держава фінансуватиме такі дослідження. На жаль, природно-заповідні установи не в змозі самотужки забезпечити ці заходи через відсутність достатнього фінансування та матеріальної бази. Необхідно визнати, поки що збереження диких видів не є одним з пріоритетів природоохоронної політики держави. Та ситуація з вивченням цього виду не є винятковою, а радше типовою як і для інших червонокнижних видів в Україні”, — Тарас Ямелинець, пояснює керівник напряму “Рідкісні види” WWF-Україна. — “Для ефективної охорони будь-якого виду необхідно володіти ґрунтовними даними щодо його чисельності, особливостей поширення, динаміки цих показників, розуміти загрози та виклики з якими вид стикається. Вважаємо, що критично важливо створити державну систему моніторингу біорізноманіття. Без неї забезпечити ефективну охорону тваринного світу України, в тому числі червонокнижних видів буде неможливо”.

3. Шанс на повноцінне відновлення популяцій рисі в Україні існує

11 червня 2019 року WWF-Україна анонсував про старт природоохоронної програми “Врятуємо рись”. На сьогодні це єдина комплексна програма дослідження та збереження червонокнижної хижачки в Україні. Її мета:

  • дослідження стану і поширення популяції рисі в Карпатах і на Поліссі, 

  • сприяти збереженню місць поширення, 

  • проводити просвітницьку роботу з мисливцями, громадами та туристами, 

  • розробити та сприяти запровадженню пропозицій щодо посилення правозастосування для охорони виду.

За два роки програма досягнула результатів, які можуть стати основою для розробки державної стратегії охорони рисі євразійської в Україні.

  Моніторинг

  • Експерти WWF-Україна зібрали та проаналізували дані знахідок рисі у 650 локаціях та з понад 500 установ Карпат і Полісся, щоб створити актуальну карту оселищ рисі для ефективного планування охоронних заходів та вивчення виду.   

  • Розробили методичні рекомендації з моніторингу рисі на Поліссі. Вперше українські установи природоохоронного фонду отримають для роботи єдині стандарти з описом усіх методів, які допоможуть покращити якість проведення моніторингу, систематично збирати дані про чисельність виду, місце розмноження, годування та важливі типи оселищ.

Покращення співжиття

  • WWF проаналізував чинне законодавство та надав рекомендації щодо розробки механізму, визначення джерел та розміру компенсації шкоди, завданої червонокнижними великими хижаками, зокрема риссю. Одна з пропозицій — на законодавчому рівні визнати механізм відшкодування одним зі способів їх охорони.

  • Розробили проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони в Україні ведмедя бурого (Ursus arctos) та рисі (Lynx lynx)», який дозволить компенсувати матеріальну шкоду, завдану в ому числі риссю.

  • Проводимо постійне та систематичне поширення знань про стале співжиття та інструментів превентивного захисту свійських тварин у Карпатах. З 2019 року WWF-Україна роздав та встановив у Карпатах 29 комплектів електричних огорож (ефективний інструмент запобігання конфліктам людина-дика природа) для захисту майна та свійських тварин від нападів великих хижаків.      

Мирне життя фермерів на одній території з риссю можливе! 

Державна програма охорони виду 

Створили та офіційно надіслали в Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів Національний план дій зі збереження рисі в Україні. Затверджений план гарантує реальні дії та виділення держаного фінансування для охорони виду на рівні країни. Подібні державні програми успішно реалізовують у країнах Європи, зокрема у в Іспанії завдяки національному плану вдалося відновити популяцію рисі іберійської. 

_____________________________________

Сузанна Тимочко

Спеціаліст з комунікацій

Напряму “Рідкісні види”

WWF-Україна:

Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і представлена у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання.

Сайт https://wwf.ua/(WWF Ukraine)

Facebook facebook.com/wwfukraine/ (WWF-Україна)

Instagraminstagram.com/wwf_ukraine/ (WWF_Ukraine)

Telegramhttps://t.me/wwfukraine (@wwfukraine)

Програма “Врятуємо рись” 

Єдина комплексна програма дослідження та збереження цієї червонокнижної тварини в Україні. Програма передбачає дослідження стану і поширення популяції рисі в Карпатах і на Поліссі, збереження місць поширення, роботу з мисливцями, громадами та туристами, посилення правозастосування для охорони виду.

Програма реалізується командою напряму "Рідкісні види" WWF-Україна та фінансується завдяки Європейському Союзу, організаціям WWF Polska, бренду Моршинська, а також особистій підтримці українців. 

Постійну фінансову підтримку моніторингових досліджень рисі здійснює партнер програми “Врятуємо рись” - бренд природної мінеральної води “Моршинська”. У 2019 році світ побачив унікальний проєкт "Голос води", створений природною водою спільно з відомими українськими музикантами THE MANEKEN, ONUKA, DAKHA BRAKHA і KATYA CHILLY. Щоб привернути увагу суспільства до проблеми збереження виду компанія ініціювала мистецькі акції в Києві та Моршині. В жовтні 2019 року на бульварі Тараса Шевченка у столиці встановили льодову скульптуру рисі — символ того, наскільки швидко ми можемо втратити цей вид в Україні. А вже в листопаді один з парків Моршина прикрасила скульптура рисі, авторства Петра Гронського “Відображення“.

Програму підтримали також партнери Моршинська:

Також підтримує програму “Врятуємо рись” студія Animagrad з анімаційним фільмом "Мавка. Лісова пісня". В рамках акції “Врятуємо рись!” частина коштів від продажу окремих брендованих товарів “всесвіту” “Мавки” спрямовується на дослідження популяції рисі на Поліссі та поліпшення умов в місцях її проживання. В самому ж анімаційному фільмі представлено 13 видів флори та фауни Полісся, включених до Червоної книги України. В тому числі — рись та рисеня, які є ключовими персонажами та символами нашої співпраці та благодійної місії проєкту.

1