ЧЕРНІВЕЦЬКА ГРИМАСА: 'ПИТАННЯ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ ЗАРАЗ НЕ НА ЧАСІ'

ЧЕРНІВЕЦЬКА ГРИМАСА: "ПИТАННЯ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ ЗАРАЗ НЕ НА ЧАСІ"

19.04.2012, 14:41

Навіть після 20 років незалежного існування України на Буковині все ще намагаються винайти топонімічний велосипед. На відміну від більшості країн Центральної та Східної Європи, що рішуче порвали з своїм тоталітарним минулим,  Україна все ще перебуває на роздоріжжі. І топонімічний хаос у назвах вулиць населених пунктів найменшої області країни - яскраве відображення загальної невпорядкованості  всього суспільного життя. Здавалося, що після подій Помаранчевої революції 2004 року ситуація нарешті зрушила з мертвої точки. Упродовж наступних п'яти років Чернівецькою ОДА вживалися заходи щодо зміни назв майже 200 вулиць у населених пунктах області, які досі носять імена “апологетів репресій”. Проте з приходом у "будинок з левами" нової владної команди ця справа  загальмувалася. Тим часом, чим загрожує подібна топонімічна роздвоєність, пояснювати, думаю, нікому не потрібно. Ігри з минулим заради отримання примарних політичних дивідендів завжди обертаються суттєвими ментальними втратами для прийдешніх поколінь. Уніфікація ідеології вуличних назв і символів, вочевидь, сприяла б швидшому подоланню тієї роздвоєності, яку плекають у душах українців політики з нечистим сумлінням. Позбутися її могли б якщо не нинішнє, то бодай наступні покоління. Натомість подальша топонімічна невизначеність здатна лише загнати проблему вглиб. Про проблеми топонімії розмовляємо з доктором історичних наук, професором кафедри історії України ЧНУ ім. Ю.Федьковича, багатолітнім членом топонімічної комісії Василем Ботушанським та заступником Чернівецького міського голови Олександром Паскарем.

Олександр ПАСКАР: "ПИТАННЯ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ ЗАРАЗ НЕ НА ЧАСІ"

- Споглядаючи назви деяких чернівецьких вулиць, інколи починає здаватися, що час тут не просто зупинився, а навіть повертає нас у комуністичне минуле. І це після 20 років незалежного існування України. Вас не дивує топонімічна невпорядкованість назв?

- Питаннями назв вулиць, їх перейменуванням займається топонімічні комісія. Туди входять історики, громадські діячі, які пропонують відповідні рішення. Проте ще 29 травня 2008 року депутати Чернівецької міської ради V скликання проголосували за рішення, згідно з яким було запроваджено мораторій на перейменування вулиць, провулків та заїздів в історичній частині міста Чернівці. Нові вулиці, провулки, свої нові імена отримують, а в історичній частині - ні.

- З чим пов'язано таке дивне рішення?

- Значною мірою це пов'язано з фінансами. Це нові аншлаги, нові карти, путівники. Ще одна проблема – ті ж таки штампи в паспортах. Це нюанси, які не сприяють тому, щоб назви вулиць мінялися. Саме тому в історичній частині Чернівців на сьогоднішній день  назви вулиць не міняються. 29 березня відбулася чергова сесія міської ради, на яку було винесено питання про відміну мораторію. Пропозиція надходила від топонімічної комісії. Депутатський корпус вирішив, що питання перейменування вулиць зараз не на часі і зняв його з розгляду.

- Тобто крім суто фінансової жодної іншої складової – ідеологічної, політичної, передвиборної  – цей мораторій не містить?

- Відверто вам скажу, що ніякої політики в цьому питанні немає. Рішення ухвалили ще в травні 2008 року, коли ні про які вибори ще мова навіть не йшла. В країні був інший Президент, інша політична влада, депутатський склад міської ради попереднього скликання теж був переважно інакшого політичного забарвлення, ніж він є зараз. Якби там була якась політична складова, то, навпаки, й рішення було б зовсім іншим. Чи ви хочете сказати, що це колишній мер так керував депутатським корпусом? Такого не було. Звісно, можуть бути питання до вулиць імені Хотинських комсомольців, 26-ти Бакинських комісарів... Але вирішити його можна буде за належного фінансування.

- Але Ви погоджуєтеся з тим, що коли громада міста нарешті розбагатіє, матиме кошти на заміну аншлагів, до питання впорядкування назв вулиць таки варто повернутися?

 - Ви ставите за приклад назви вулиць у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, але чи готова всі Україна до таких назв. Адже у нас ще є Донецьк, Дніпропетровськ, Миколаїв, Луганськ. Там трохи інші настрої щодо радянського минулого. Якщо ми намагатимемося поєднувати непоєднуване, то нічого доброго з цього не вийде. Історія є історією. Чим, наприклад, завинив перед чернівчанами Гагарін? Україна ще дуже молода держава, переконаний, що років через 10-15 це питання буде вирішене. Особисто я не прихильник розв'язання цього питання революційним шляхом. Я думаю, що Чернівці тим й відрізняються від решти України, що вони завжди були толерантним містом, де себе чудово почували люди багатьох  національностей. Напевно, тому у нас і досі немає сутичок на міжнаціональному ґрунті. І це, напевно, найбільший здобуток України.

- Ну, чому ж немає... А так звана "портретна" дискусія щодо того, портрети яких бургомістрів розміщувати у стінах ратуші, а яких ні...

- Портрет Трояна Поповича, згідно з відповідним рішенням виконкому, в сесійній залі вже є. І висить він там вже півтора-два місяці. Скажу більше, вже є замовлення, над яким працюють, щодо створення портрета Осипа Безпалка... Ви ж розумієте, що портрети ні одного, ні другого за радянських часів ніхто б не розмістив. Але поступово це питання вирішується. Те саме буде з назвами вулиць.

 Розмовляв Юрій ЧОРНЕЙ, "ДОБА"